Мушу… мушу… мушу…
Как-то очень в настроение
Не живемо, а вибачаймось…
Хтось завжди зазирає у вікно,
Хтось потайки обнишпорює душу,
Хтось на людей нацьковує юрму.
Я все щось мушу, мушу, мушу…
А що я, власне, винна? І кому?
Л. Костенко
Как-то очень в настроение
Не живемо, а вибачаймось…
Хтось завжди зазирає у вікно,
Хтось потайки обнишпорює душу,
Хтось на людей нацьковує юрму.
Я все щось мушу, мушу, мушу…
А що я, власне, винна? І кому?
Л. Костенко