Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! — та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав — нема мелодій…
Ліна Костенко
Красиво!!!
Особенно: «Ген килим, витканий із птиць, летить над полем».
Просто представьте себе это…
да, очень красиво… меня просто завораживают эти сочетания О и С…
“Осанна осені, о сум! Осанна…”
Для русскоязычных читателей:
сум – грусть
невже – неужели
останні – последние
горілиць – навзничь
килим – ковёр
злодій – вор
коник – кузнечик
А може хто знає продовження цього вірша, яке звучить у пісні Ольги Богомолець та Зої Слободян, напишіть будь-ласка на цій сторінці.